Наддержава
В цьому пості я хочу надати нового значення поняттю наддержава. Термін "наддержава" практично завжди використовується в сенсі дуже сильної держави, домінуючої держави. Такої держави, яка має якусь стратегічну перевагу.
В наш час США вважаються наддержавою в силу своєї військової могутності, потужної економіки і особливого статусу американської валюти в світі.
Я ж зараз хочу використати цей термін в зовсім іншому сенсі. Не в сенсі потужної держави і не в сенсі якихось структур, які регулюють міждержавні відносини. Я хочу використати термін наддержава по відношенню до структур, які будуть бульш формалізованими ніж державні структури.
Що таке держава? Як сучасна так і попередніх епох. Держава це така структура, яка має не меті стояти над суспільством і регулювати процеси в ньому. Причому ця регуляція набагато формальніша ніж взаємодії між людьми нижчого рівня.
Держава приймає набір формальних правил і вона ж регулює їх виконання. Цю функцію виконують ті чи інші чиновники.
Суттєвою ознакою є те, що чиновники здійснюють регулювання не від свого імені, а від імені якогось досить абстрактного поняття. Іменем держави, яку вони представляють, або навіть, в раніших варіантах, іменем якогось монарха чи іншого правителя. Світського чи релігійного. Причому цей правитель в даному контексті виступає не як приватна особа, а як символ тієї ж держави.
Тобто держава це досить формалізована і абстрагована від членів суспільства форма влади. Чиновники видають низку розпоряджень і наказів, які являються обов'язковими для виконання обумовленим колом осіб.
Функціонування держави не мислиме без використання писемності. Я підозрюю, що повноцінне входження у загальний вжиток писемності і становлення держави йшли паралельно і взаємно стимулювало одне одного.
На ранніх етапах державне керівництво було поверхневим. По тій чи іншій простій схемі збиралися податки, які використовувалися на розсуд правлячого класу. Формальні правила були не складними, неформальні ж регулювали більшу частину відносин в суспільстві. Вплив держави був слабким і вона, здебільшого, діяла у союзі з церквою.
З кожним століттям держава ставала все більш міцною. Поступово, корок за кроком вона відтісняла від влади церковні структури одночасно урізуючи в правах дворянство, яке було носієм слабко формалізованої влади.
До початку індустріалізації в більшості країн церква була вже відділена від держави.
Далі буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар